Людину оточує безліч моделей поведінки, за якими вона може спостерігати: поведінка батьків, однолітків, учителів або навіть героїв телесеріалу. Ці моделі пропонують чоловічі й жіночі варіанти поведінки, за якими людина спостерігає і запам’ятовує, потім імітує. Людина схильна імітувати поведінку людей, які, на її думку, схожі на неї, що нерідко означає — представників тієї ж статі.
Теорія Альберта Бандури (1977 року) — одна з найвпливовіших теорій пізнання у психології. Згідно з нею, набута поведінка – результат не тільки винагород або підкріплень, а й спостережень за іншими людьми. На думку Бандури, люди засвоюють моделі поведінки на основі спостережень за поведінкою людей з їхнього оточення.
На підтвердження того, що діти спостерігають за поведінкою людей навколо й імітують її, Альберт Бандура провів знаменитий експеримент «Лялька Бобо». У результаті науковець з’ясував, що діти, які спостерігали агресивні моделі поведінки, більше імітували ставлення де ляльки Бобо, ніж діти контрольної групи, які спостерігали не агресивні моделі поведінки. Крім того. Бандура завважив, що дівчатка, які спостерігали агресивну поведінку, схилялися до вербального прояву агресії до ляльки жіночої статі й до фізичного прояву агресії до ляльки чоловічої статі.
Хлопчики були більш схильними до імітації фізичної агресії ніж дівчатка, і частіше повторювали моделі ставлення до ляльки їхньої статі, порівняно з дівчатками.За рахунок експерименту «Лялька Бобо» Бандура продемонстрував, що діти засвоюють соціальну поведінку, зокрема агресію, на основі спостережень за поведінкою інших людей. Експеримент Бандури спростував ключову концепцію біхевіоризму відповідно до якої поведінка людини є результатом винагород і підкріплення.
Його підхід є сучаснішим і дотепер вважається доцільним.
