Інформаційні матеріали з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей

       Проблема торгівлі людьми та запобігання й протидія всіх форм насильства нажаль залишається актуальною в теперішній час. Тому, на виконання плану заходів на 2024 і 2025 роки щодо реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 року № 837-р, враховуючи лист Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 13.01.2025 №6/11/280-25, інформуємо про наступне.
       За інформацією Державної прикордонної служби України, основною формою прояву торгівлі людьми у 2024 році залишалось залучення жінок до сексуальної експлуатації, переважно на території країн-членів ЄС.
       Крім того, продовжують фіксуватись випадки втягнення громадян України у злочинну діяльність за кордоном, переважно з метою експлуатації на незаконних виробництвах тютюнових виробів та перевезення нелегальних мігрантів територією країн-членів ЄС у якості водіїв. За результатами протидії торгівлі людьми за 9 місяців 2024 року оперативно-розшуковими підрозділами Державної прикордонної служби України припинено функціонування 1 протиправної групи у складі 2 осіб, затримано 6 осіб, яким повідомлено про підозру у вербуванні
потенційних жертв.
       Департаментом міграційної поліції Національної поліції України у співпраці з Міжнародною неурядовою громадською організацією International Justice Mission розроблено буклети, в яких міститься інформація про ризики торгівлі людьми, шляхи їх уникнення, телефони гарячих ліній для отримання допомоги.
       Тому, важливо знати, що робити у ситуації, коли є ймовірність потрапляння у небезпеку, а саме перш за все, звертатися на урядову «гарячу» лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.
       Також допомогу можна отримати за наступними номерами:
0 800 500 202 / 102 «гаряча лінія» Національної поліції України;
0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;
527 «гаряча лінія» з протидії експлуатації;
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження
домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча
лінія».

Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства»

       Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства» започаткована активістками-жінками Центру Жіночого Глобального лідерства ще у 1991 року, яка завершиться 10 грудня у Міжнародний день прав людини. Кампанія має мету — заклик до запобігання та викорінення насильства щодо жінок і дівчат. Цей рух повинен привернути увагу громадськості до проблеми насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, торгівлі людьми та захисту прав жінок, також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві. Адже в усьому світі майже кожна третя жінка бодай раз у житті стикалася з фізичним чи сексуальним насильством.

Офіційно, цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року – як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

         У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.

Період акції охоплює наступні важливі дати:

         Символами акції «16 днів без насильства» є стрічки трьох кольорів – синього, білого та червоного:

·          біла стрічка – символ проти всіх форм насильства над жінками;

·          синя стрічка – міжнародний символ захисту дітей від насильства у всіх його проявах;

·          червона стрічка – символ боротьби зі СНІДом.

Повномасштабна війна загострила проблему насильства: майже кожний українець відчуває на собі ознаки стресу, виснаження, втому, тривогу, перебуває в напрузі. Тому важливо в суспільстві формувати нульову толерантність до будь-яких проявів насильства, жорстокого ставлення шляхом проведення превентивних заходів.

Також під час війни здобуття освіти часто відбувається в дистанційній формі, багато часу учні проводять в мережі Інтернет, що збільшує ймовірність потрапляння під вплив різноманітних ризиків в цифровому середовищі, зокрема, прояви насильства та експлуатація.

В закладах освіти у період кампанії «16 днів проти насильства» можна організувати та провести профілактичні заходи: дискусії, круглі столи, тематичні уроки, відеолекції, вебінари, конкурси та інші заходи. Інформація про заплановані заходи повинна бути розміщена на сайті закладу освіти і оголошена учасникам освітнього процесу зазделегідь.

Важливо навчити дітей методам ненасильницького спілкування, який запропонував у 1960-х роках американський психолог Маршалл Розенберг. Він пропонує зосередитися на розумінні потреб та почуттів інших людей та власних, що є фундаментом побудови ненасильницького спілкування. Для цього потрібно вміти об’єктивно спостерігати, переводити невербальну форму спілкування у вербальну, відділяти потреби від суджень, вміти конкретно і чітко формулювати прохання.

Також можна скористатись добіркою інформаційних матеріалів для проведення заходів в рамках Всеукраїнської кампанії:

-            матеріал щодо запобігання насильству та експлуатації дітей в цифровому просторі (https://mon.gov.ua/osvita-2/pozashkilna-osvita/vikhovna-robota-ta-zakhist-prav-ditini/bezpeka-ditey-v-interneti );

-            інтерактивні заняття для дітей 4-18 років, спрямованих на попередження різного виду насильства щодо неповнолітніх (https://cdc.ucu.edu.ua/uk/resources/posibnik-instruktazhi-dlya-bezpeki-ditej-u-shkoli/) ;

-                     інтерактивні сценарії для роботи з батьками учнів 1–4 класів у межах впровадження програми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» з питань запобігання торгівлі людьми (https://childfund.org.ua/publikatsii/interaktivni-stsenariji-dlya-roboti-z-batkami-uchniv-1-4-klasiv ; https://childfund.org.ua/publikatsii/interaktivni-stsenariji-dlya-roboti-z-batkami-uchniv-1-4-klasiv );

-                сценарії виховних заходів для дітей 1 – 4 класів з питань попередження торгівлі людьми (https://childfund.org.ua/publikatsii/metodichnij-posibnik-osobista-gidnist-bezpeka-zhittya-gromadyanska-pozitsiya-dlya-pochatkovoji-shkoli );

-                Сценарії інтерактивних ігор для просвітницької роботи з дітьми віком 10 - 13 років щодо попередження сексуального насильства та сексуальної експлуатації (https://childfund.org.ua/publikatsii/metodichnii-posibnik-formuvannia-navichok-bezpechnoii-povedinki-ditei-chastina-1-vchimo-ditinu-zakhischatisia );

-                Сценарії інтерактивних занять для просвітницької роботи з дітьми віком 14 - 18 років щодо попередження сексуального насильства та сексуальної експлуатації (https://childfund.org.ua/publikatsii/metodichnii-posibnik-formuvannia-navichok-bezpechnoii-povedinki-ditei-chastina-2-ia-vmiiu-sebe-zakhistiti );

-            курс «Safeguarding. Безпека дитини в освітньому середовищі» для освітян, спрямований на запобігання будь-якого насильства щодо дітей (6 коротких відео до 10 хв, додаток у форматі pdf із корисними матеріалами) (https://cdc.ucu.edu.ua/uk/opportunities/kurs-safeguarding-bezpeka-ditini-v-osvitnomu-seredovishi/) ;

- освітній проєкт з протидії домашньому насильству «Дім (не)безпеки» (https://nonviolence.ed-era.com/structure);

- методичний посібник з протидії торгівлі людьми «Живи вільно» для учнів старших класів (https://www.a21.org/content/ukraine-live%C2%A0free/grapgg?permcode=grapgg);

- навчально-методичний посібник «Впровадження моделі «Школа вільна від насильства» в закладах освіти» (https://la-strada.org.ua/download/posibnyk-vprovadzhennya-modeli);

- використання інтерактивних настільних ігор «Рожеві окуляри», «Галопом по Європах», які спрямовані на розуміння явища торгівлі людьми, причин його виникнення, уникнення наслідків необачних вчинків, тощо; (https://childfund.org.ua/publikatsii/gra-rozhevi-okuliari ; https://childfund.org.ua/publikatsii/gra-galopom-po-ievropakh )

Також ознайомити з організаціями, контактними телефонами, які стануть в пригоді дітям та дорослим, якщо вони стикнуться з явищем насильства.

Діти, підлітки та студенти мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях, а дорослі – проконсультуватися з фахівцями психологічної служби, юристами, соціальними працівниками щодо ситуацій, які стосуються дітей та порушення їхніх прав.

1.     Національна поліція України 102

2.     Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 501720

3.     Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 7675

4.       Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225(з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).

5.       Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

6.       Урядова «гаряча лінія» 15-45 з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (цілодобово та безкоштовно).

7.       Гаряча лінія для жертв домашнього насильства 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону.)

8.       Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000

 

 Насильство – це проблема, яку потрібно вирішувати спільно. Це не справа однієї людини. Тільки спільні зусилля на всіх рівнях допоможуть побудувати країну, вільну від насильства.

Про заходи в рамках кампанії "16 днів проти насильства"

   
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та на виконання розпорядження обласної військової адміністрації від 15.11.2024 «Про затвердження плану проведення заходів у рамках Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» просимо організувати та провести у період з 25 листопада до 10 грудня 2024 року інформаційні акції, конкурси, відеоролики, засідання круглих столів, конкурси малюнків тощо для дітей та молоді.

Про проведений онлайн тренінг для працівників психологічної служби з цифрових ресурсів

       19 листопада 2024 року за допомогою Google Meet був проведений онлайн тренінг для працівників психологічної служби області на тему «Кейс цифрових ресурсів для інтерактивної роботи працівників психологічної служби».

Захід підготовлений та проведений практичним психологом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО Надією Мереною.

Метою тренінгу було підвищення рівня компетентності практичних психологів і соціальних педагогів щодо використання інтерактивних технологій у практичній діяльності; ознайомлення працівників психологічної служби із сучасними онлайн-сервісами та цифровими ресурсами для створення інтерактивних вправ та онлайн-опитувальників; формування практичних навичок щодо створення та використання інтерактивних матеріалів.

З огляду на нові вимоги до якості навчання та виховання підростаючого покоління у професійному стандарті за професією «Практичний психолог»  зазначено, що однією з умов створення якісного освітнього процесу у контексті підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності психолога є оволодіння ним відповідними уміннями та навичками. Зокрема, обирати та практично застосовувати ефективні інструменти психологічної профілактики, просвіти, складати та реалізовувати профілактичні програми, аналізувати і обирати оптимальні педагогічні технології навчання і виховання здобувачів освіти відповідно до їх психофізичних особливостей, особливостей розвитку та визначених завдань психологічної профілактики; вибирати оптимальні способи комунікації під час здійснення психологічної просвіти, профілактики, корекції відповідно до особливостей сприйняття інформації різними цільовими аудиторіями; використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології під час професійної діяльності.

Сучасні діти мають доступ до безмежного інформаційного простору, який постійно пропонує їм щось нове. Все, що діти можуть знайти на просторах Інтернету, може виявитися значно цікавішим за навчальний матеріал. Тому завдання сучасного та креативного психолога знайти ефективні способи для розвитку мотиваційної діяльності учнів, застосовуючи сучасний інформаційно-комунікаційний простір у своїй діяльності.

Використання онлайн-сервісів та інтерактивних онлайн вправ під час занять та тренінгів без сумніву підвищують мотивацію до вивчення та розгляду певної тематики, а також допомагають дослідити внутрішній світ дитини. Використовуючи цифрові ресурси на заняттях та тренінгах, можна задіяти весь клас, групи учнів (батьків, педагогів), пари або надавати індивідуальні завдання. Варто зазначити, що такі цифрові інтернет-ресурси та мобільні додатки можна використовувати як у класі, дистанційно, так і самостійно вдома.

В ході роботи з учасниками тренінгу розглядались декілька онлайн-сервісів: Classtime, Plikers та Interacty.me. Після загального огляду використання зазначених сервісів здійснювалась робота із практичного їх застосування у діяльності практичних психологів і соціальних педагогів.

Варто підкреслити важливість підвищення цифрової грамотності як учнів, педагогічних працівників, батьків, так і працівників психологічної служби. Адже застосування кейсів цифрових ресурсів дозволяє ефективно використовувати час на заняттях та отримувати миттєвий зворотній зв’язок з учасниками освітнього процесу.

Сподіваємось, що усім стане в нагоді  отримана інформація, представлена під час заходу, яку вони зможуть застосовувати в професійній діяльності та в особистому житті.

Дякуємо усім за активну участь!

Про Кейс-студію для соціальних педагогів закладів освіти «Створення соціально-психологічного комфорту учасників освітнього процесу – запорука безпечного освітнього середовища»

           Безпечна школа – це місце, у якому діти почуваються безпечно і комфортно, яке дарує дітям особливе відчуття єдності, дає точку опори і можливість проявити себе, дає надію і породжує впевненість у майбутньому, у якому забезпечують захист від насильства, образ, зловживань та експлуатації. Діти почуваються безпечно, коли простір, у якому вони перебувають, не несе для їх життя та добробуту ніякої загрози, є комфортним для їхньої діяльності, облаштований відповідно до віку, має чіткі та зрозумілі кордони, норми та правила комунікації, коли в ньому є ритуали, які всіх об’єднують, коли плекають довірчі, дружні відносини та взаємну підтримку. Це знижує рівень стресу, укріплює відчуття захищеності та контролю над життям. Тому так важливо формувати в класі, в школі здоровий соціально-психологічний клімат для розвитку і навчання дітей.

29 жовтня 2024 р.в ТОКІППО в онлайн-форматі була проведена кейс-студія для соціальних педагогів закладів освіти  «Створення соціально-психологічного комфорту учасників освітнього процесу – запорука безпечного освітнього середовища», організованої методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи Світланою Ярмолицькою. Мета заходу: проаналізувати важливі складові показники позитивної (здорової) соціально-психологічної атмосфери в шкільному просторі, шляхи створення сприятливого психологічного клімату в освітньому закладі; ознайомити учасників з формами, засобами покращення мікроклімату в учнівському та педагогічному колективі; удосконалити професійні соціально-психологічної компетентності щодо згуртування учнівського та педагогічного колективів.

Під час кейс-студії було обговорено низку питань:

1.          Комфортне освітнє середовище – умова розвитку та самореалізації дитини (Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології  та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук ТОКІППО).

2.          Створення здорового мікроклімату в класних колективах для допомоги та підтримки учнів (з досвіду роботи) (Людмила Похила, соціальний педагог Волинського ліцею імені Нестора Літописця Кременецької міської ради).

3.          Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту (Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО).

4.          Формування психологічної стійкості класу як важливий фактор попередження деструктивних взаємовідносин серед учнів (Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО).

5.          Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі і його вплив на ефективність навчальної діяльності (з досвіду роботи) (Людмила Тимощук, соціальний педагог Суразького ЗЗСО І-ІІІ ст).

Соціальні педагоги мали можливість ознайомитись та пропрацювати кілька вправ з практичної валізи «Інструментарій для формування дружніх просторів до дитини», яку презентувала Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО.

Учасники впродовж заходу ділились емоціями, думками, досвідом, активно підтримували спілкування, обмінювались враженнями від вправ, дякували за можливість отримати нові знання та навички з даної теми.

Щиро дякую доповідачам та соціальним педагогам кейс-студії за професійність, ефективну роботу, взаємопідтримку, зворотній зв'язок та дружню атмосферу.

Матеріали заходу будуть розміщені на блозі Світлани Ярмолицької у рубриці «Соціальний педагог» https://yarmolytska.blogspot.com/p/blog-page_43.html .

 

 

Про круглий стіл для практичних психологів освітніх закладів «Умови та напрями формування ментального здоров’я як ціннісного ставлення до себе та інших»

 
        24 жовтня 2024р. проведено круглий стіл для практичних психологів освітніх закладів  «Умови та напрями формування ментального здоров’я як ціннісного ставлення до себе та інших».

Роботу заходу розпочато вітальним словом Тетяни Магери, методиста, в.о.заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи ТОКІППО.

Зоряна Коротюк, методист, в. о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО, висвітлила питання «Ментальне здоров’я:сучасні виклики та рішення».

Марія Корман, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат історичних наук ТОКІППО зосередила увагу на соціальному здоров’ї як невід’ємної складової добробуту людини.

На круглий стіл запрошені: Оксана Максименко, регіональний координатор напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Тернопільської обласної організації Українського Червоного Хреста, яка озвучила проблему ментального здоров’я в реаліях сьогодення та роботу організації;  Юлія Венгер, психолог центру ментального здоров’я ТНМУ ім.І.Горбачевського розкрила питання «Формування та збереження ментального здоров’я – шлях до збалансованого життя», а також презентувала діяльність центру.

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО, акцентувала увагу на питанні «Самовідновлення як шлях до збереження ментального здоров’я».

Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО, розкрила питання «Психічне здоров’я здобувачів освіти: збереження та зміцнення».

     Досвід роботи презентували: Галина Мартинюк, практичний психолог Козівсьського ліцею №1 Козівської селищної ради «Актуальні проблеми формування ціннісного ставлення до здоров’я у дітей» та Оксана Іванусь, практичний психолог Скориківського ліцею Скориківської ТГ «Сучасний освітній простір для збереження та зміцнення здоров’я школярів».

Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО підготувала рекомендаційний бібліографічний список «Ціннісне ставлення до себе та інших : ментальне здоров'я» для  використання у роботі практичного психолога.

Під час заходу учасники відзначили актуальність і корисність таких зустрічей, обговорили можливості подальшої діяльності з даного питання.

Дякую усім доповідачам, учасникам за активність, професійне спілкування і позитивну атмосферу!

18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

           18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом був започаткований Європейський День боротьби з торгівлею людьми, метою якого - висвітлення проблеми та підвищення рівня обізнаності населення щодо явища торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, необхідність об’єднання зусиль громадськості для протидії цьому явищу, візуалізації проблеми на глобальному рівні, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції, в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти. Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

Проблема торгівлі людьми набула особливої гостроти, коли рф незаконно почала окуповувати території України. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, які вимушені покинути Україну, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас і чоловіки, які залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.

Торгівля людьми є однією з найбільш швидко зростаючих форм організованої злочинності у світі і негативно впливає на суспільство і кожну особистість зокрема. Причини, чому ця проблема є настільки актуальною:

• Глобалізація: зростання міжнародної міграції та глобалізація створюють сприятливі умови для діяльності злочинних угруповань, які займаються торгівлею людьми.

• Соціальна нерівність: бідність, безробіття та соціальна нерівність збільшують вразливість людей до потрапляння в пастки торгівлі людьми.

• Конфлікти та катастрофи: війни, природні катастрофи та політичні кризи створюють умови для масового переміщення населення, що робить людей більш вразливими до експлуатації.

• Потреба в дешевій робочій силі: деякі галузі економіки, такі як сільське господарство, будівництво та секс-індустрія, мають потребу в дешевій робочій силі, що створює попит на жертв торгівлі людьми.

Визначення торгівлі людьми міститься в Протоколі ООН про попередження та припинення торгівлі людьми, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності:

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми – сучасна протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, яка торкається людей незалежно від їхнього віку, статі, рівня освіти, національності чи соціального статусу. Форми експлуатації можуть бути різноманітними, включаючи сексуальну експлуатацію, примусову працю, вилучення органів, жебракування та інші. 

Ця діяльність є другою за величиною після торгівлі наркотиками і найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі поряд з незаконною торгівлею зброєю.

Кожен другий українець (59%) ризикує постраждати від експлуатації, будучи готовим погодитися хоча б на одну ризиковану пропозицію за кордоном чи в Україні, про що свідчить опитування, проведене на замовлення МОМ.

Існує чимало різноманітних видів експлуатації: сексуальна, трудова, економічна, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу та інші.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

Ø  вербування, перевезення, передача, продаж;

Ø  усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;

Ø  використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією;

Ø  використання у військових конфліктах;

Ø  залучення до злочинної діяльності;

Ø  трансплантація чи насильницьке донорство;

Ø  рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;

Ø  залучення в боргову кабалу;

Ø  використання шантажу, погроз, насильства.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

Ø  забрали паспорт або інші документи;

Ø  позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

Ø  пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;

Ø  погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;

Ø  за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;

Ø  примушували відпрацьовувати вигадані борги;

Ø  працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;

Ø  людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;

Ø  примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;

Ø  попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо.

Однак, найбільш уразливою до торгівлі людьми є діти без супроводу або діти, розлучені із сім’єю, діти-сироти, бездоглядні, жінки, особи з інвалідністю, особи похилого віку та особи, які вже колись раніше потрапляли у ситуацію торгівлі людьми. Крім того у групу ризику частіше можуть потрапити: безробітні люди працездатного віку; жителі сільської місцевості; люди, які мають низький рівень доходів;  особи, що працюють за кордоном нелегально; особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни; люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів; особи, які працюють у сфері розваг тощо.

Існує ряд ознак, які можуть вказувати на те, що людина може бути жертвою торгівлі людьми:

• Людина живе в ізоляції, не має документів, не може вільно пересуватися.

• Людина працює за дуже низьку зарплату або взагалі не отримує плату.

• Людина зазнає фізичного, психологічного або сексуального насильства.

• Людина не має можливості залишити роботу або місце проживання.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні!

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років. Особам, які постраждали від торгівлі людьми, українським законодавством гарантується одноразова матеріальна допомога та комплексна допомога (психологічна, медична, правова, допомога у працевлаштуванні тощо), виходячи з їхніх особистих потреб.

Проблема торгівлі людьми потребує впровадження просвітницько-профілактичних заходів з підвищення рівня правової свідомості всіх учасників освітнього процесу з питань запобігання торгівлі людьми, формування навичок безпечної поведінки здобувачів освіти під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантного ставлення до постраждалих від торгівлі людьми та експлуатації, формування інформаційної обізнаності щодо послуг працевлаштування, про ризики експлуатації.

З метою підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу у питаннях протидії торгівлі людьми, соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми, фахівці психологічної служби можуть скористатися інформаційними ресурсами, які розміщені за посиланнями: http://surl.li/kauto , http://surl.li/kopjmg; http://surl.li/lqeqsc; http://surl.li/gaxsnt; http://surl.li/njrdaj ; http://surl.li/jzpenh; http://surl.li/ggtxhs; http://surl.li/xbjrzw; http://surl.li/wqamqb; http://surl.li/qdvhbn ; http://surl.li/kopjmg. 

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

102 – поліція;

0 800 500 202 (безкоштовні дзвінки) - «гаряча лінія» національної поліції україни

1547 – Національнгаряча лінія з протидії торгівлі людьми;

527 або 0-800-505-501 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та нелегальній міграції;

772 - Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-України»;

112 – служба екстреної допомоги в ЄС;

7333 - Перша національна лінія довіри для попередження суїциду;

0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія з питань захисту прав дітей

Messenger@childhotline.ukraine

Instagram@childhotline_ua 

Telegram@CHL116111.

044 238 16 57 (цілодобово) - гаряча лінія міністерства закордонних справ україни;

(044) 255 76 75 - «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини;

+38 (0352) 52-39-52«Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та нелегал.

0-800-300-155 - гаряча лінія Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ за підтримкою;

(044) 374 37 85 - Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України.

0-800 500 21 80 - Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон Довіри»

7333 - Національна цілодобова лінія з питань запобігання суїцидів та профілактики психічного здоров’я «Lifeline Ukraine»

0 800 505 085 - цілодобова лінія психологічної допомоги для учасників АТО (ООС) та членів їх сімей

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном:

1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою).

2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112

Кожен може внести свій вклад у боротьбу з торгівлею людьми:

• Поширювати інформацію серед близьких, знайомих, друзів про проблему торгівлі людьми та про те, як її розпізнати.

• Підтримувати організації, які борються з торгівлею людьми: долучатись до волонтерської діяльності або робити пожертвування.

·         Звертатися до правоохоронних органів, якщо ви підозрюєте, що хтось може бути жертвою торгівлі людьми.

·         Бути обережним при пошуку роботи за кордоном: перевіряйте інформацію про роботодавців, не погоджуйтесь на сумнівні пропозиції.

Під час здійснення просвітницької діяльності можуть бути корисними зазначені матеріали.

«Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв'язку з війною в Україні та гуманітарною кризою». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/62a84079a9a8a213818294.pdf

Лист МОН від 13.05.2022 № 1/5119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/627e0ec2e95d9394132290.pdf

Лист МОН від 25.03.2022 № 1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/62441f5b0e0ca434958796.pdf

Закон України від 16.11.2022 № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text

Розпорядження КМУ від 02.06.2023 № 496-р «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-derzhavnoi-tsilovoi-sotsialnoipro-a496r

Розпорядження КМУ від 24.02.2023 № 174-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D1%80#Text

Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/2022/Vykhovna.robota/30.03.22/Lyst.MON-1.3737-22.vid.29.03.2022-Pro.zabezp.psykholoh.suprovodu.uchasn.osv.protsesu.pdf

Відеоматеріали:

Про торгівлю людьми:

https://www.youtube.com/watch?v=Ci4LraiZcDw&t=66s

https://www.youtube.com/watch?v=gx4uj430LmE&t=17s

Протидія торгівлі людьми https://www.youtube.com/watch?v=7Mdp-Rfkoa0

Торгівля людьми: чи зросла кількість злочинів під час повномасштабної війни https://www.youtube.com/watch?v=_n5FdGliS8U

Торгівля людьми: Як не стати жертвою та де шукати захист https://www.youtube.com/watch?v=iHnYKqHM1GM

Як не стати жертвою торгівлі людьми під час війни | Прифронтове інтерв'ю  https://www.youtube.com/watch?v=aX9n5nKMbWo

Відеопрезентація «Ні – торгівлі людьми» https://www.facebook.com/watch/?v=1405510533180178

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми:

https://www.youtube.com/watch?v=LTawVsNY70Y&t=32s (про дату 18 жовтня)

https://www.youtube.com/watch?v=P-Dwh-D0ukw&t=10s (розглядається ситуації щодо факторів потрапляння в торгівлю)

10 фільмів про торгівлю людьми. Знай більше! Розкажи іншим! Живи безпечно! https://springofhope.org.ua/publications/10-fil-miv-pro-torhivliu-liud-my-znay-bil-she-rozkazhy-inshym-zhyvy-bezpechno/

Торгівля людьми – грубе порушення прав людини!

Кожна людина має право на свободу і гідність.

Тільки разом ми можемо подолати цю проблему!