понеділок, 28 вересня 2020 р.

Онлайн-засідання школи професійного зростання соціальних педагогів освітніх закладів

Сьогодні основним завданням закладу освіти має бути створення безпечного освітнього простору, гарантом створення якого є психологічна служба. Зокрема, саме соціальний педагог повинен допомогти дітям успішно соціалізуватися, захистити, убезпечити, попередити негативний вплив на особистість дитини несприятливих чинників соціуму.
1. Безпечне освітнє середовище як умова сучасної освіти (презентація).
2. Ключові компоненти у формуванні моделі безпечного освітнього середовища.
3. Роль соціального педагога у створенні та підтримці безпечного комфортного середовища для формування ціннісних життєвих навичок у здобувачів освіти.

25 вересня 2020 року в ТОТКІППО відбулось онлайн-засідання школи професійного зростання соціальних педагогів освітніх закладів на тему „Безпечне освітнє середовище як простір для формування ціннісних життєвих навичок особистості”.
Враховуючи актуальність даної теми, під час заходу учасники і його організатори розглядали та обговорювали такі питання:
На занятті соціальні педагоги пропрацювали вправи та техніки на розвиток і формування навичок позитивної комунікації, критичного мислення, навичок самоконтролю, що сприяють формуванню соціально-психологічного безпечного освітнього середовища, успішній соціалізації та самореалізації особистості. 
 Учасники заходу активно ділились своїм досвідом з даної теми, обмінювались думками та пропозиціями щодо ролі соціального педагога у створенні моделі безпечного освітнього простору, системи захисту прав особистості в закладі освіти, висловлювали свою вдячність за отриману інформацію і пропозиції щодо подальшої тематики Школи професійного зростання.
Захід підготували і провели методист НМЦ ПССР Ярмолицька Світлана Олегівна, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук Яковишин Руслан Ярославович.

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Онлайн-засідання Школи професійної мобільності для практичних психологів закладів професійно-технічної освіти

Головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, яка у свою чергу здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та вирішення життєвих труднощів через використання вже набутих знань, умінь і навичок, а також адекватно реагувати на різноманітні життєві кейси. Всі ці чинники спрямовують освітній простір нашої держави на формування в особистості життєвої компетентності як інтегративної якості, що системно характеризує її реальну здатність адекватно і швидко реагувати на стрімкі зміни, що відбуваються в суспільстві, здійснювати відбір способів і засобів досягнення певної мети. Така стратегічна переорієнтація освітньої діяльності спричиняє необхідність системного і комплексного обговорення проблеми життєвої компетентності особистості із врахуванням викликів сьогодення. Саме цим і зумовлена актуальність засідання Школи професійної мобільності для практичних психологів ЗПТО, яке відбулося 23 вересня 2020 року в онлайн-форматі на тему "Формування життєвих компетентностей особистості практичного психолога в умовах освітніх інновацій"
Онлайн- засідання підготовлене та організоване Демидась С. Р.,методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи та Жизномірською О. Я.,кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти.

Мета засідання полягала в тому, щоб ознайомити практичних психологів із дефініціями «життєва навичка», «життєві компетентності», «соціально-психологічні компетентності», «життєво компетентна особистість»; проаналізувати механізм здійснення та застосування життєвих навичок у професійній діяльності  практичного психолога у конструктивній взаємодії з різними учасниками освітнього процесу; індивідуально прокласифікувати власні життєві навички та змоделювати власну «картину» компетентностей, що постійно збагачується «яскравим» спектром життєвих навичок; сформувати усвідомлену гнучкість у керуванні своїми навичками та емоційними реакціями; а також ми дбали про комфортні, психологічні умови для усіх учасників в онлайн-режимі.
Зокрема Демидась С. Р., методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО розкрила питання щодо значущості життєвих навичок (компетентностей) у професійній діяльності практичного психолога та запропонувала учасникам ряд психотехнік з даної теми.
Жизномірська О. Я., кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО акцентувала увагу на розробці моделей життєвих компетентностей практичного психологів, педагогів та учнів в умовах освітніх інновацій та викликів сьогодення.
Практичний психолог Ланівецької філії ДНЗ «Тернопільський професійний  коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» Пилипончук Н. І., висвітлила питання щодо ефективного формування соціально-психологічних компетентностей особистості практичного психолога в закладах професійно-технічної освіти. Гузік В. Б., практичний психолог ДНЗ «Чортківське ВПУ», представила класифікацію основних життєвих навичок особистості, а також запропонувала цікаві техніки прикладного спрямування для практичних психологів.
Технічну підтримку здійснювала Мочук О Б., методист центру інформаційно-комунікативних технологій і дистанційної освіти ТОКІППО.
Учасники обмінювалися досвідом, висловлювали щирі подяки, генерували творчі ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації. Ми висловлюємо щиру вдячність усім нашим колегам та учасникам засідання.

середа, 23 вересня 2020 р.

Експеримент американця з українським корінням щодо впливу соціальної поведінки оточуючих на дітей

Людину оточує безліч моделей поведінки, за якими вона може  спостерігати: поведінка батьків, однолітків, учителів або навіть героїв телесеріалу. Ці моделі пропонують чоловічі й жіночі варіанти поведінки, за якими людина спостерігає і запам’ятовує, потім імітує. Людина схильна імітувати поведінку людей, які, на її думку, схожі на неї, що нерідко означає — представників тієї ж статі.
Теорія Альберта Бандури (1977 року) — одна з найвпливовіших теорій пізнання у психології. Згідно з нею, набута поведінка – результат не тільки винагород або підкріплень, а й спостережень за іншими людьми. На думку Бандури, люди засвоюють моделі поведінки на основі спостережень за поведінкою людей з їхнього оточення.
На підтвердження того, що діти спостерігають за поведінкою людей навколо й імітують її, Альберт Бандура провів знаменитий експеримент «Лялька Бобо».  У результаті науковець з’ясував, що діти, які спостерігали агресивні моделі поведінки, більше імітували ставлення де ляльки Бобо, ніж діти контрольної групи, які спостерігали не агресивні моделі поведінки. Крім того. Бандура завважив, що дівчатка, які спостерігали агресивну поведінку, схилялися до вербального прояву агресії до ляльки жіночої статі й до фізичного прояву агресії до ляльки чоловічої статі.
Хлопчики були більш схильними до імітації фізичної агресії ніж дівчатка, і частіше повторювали моделі ставлення до ляльки їхньої статі, порівняно з дівчатками.За рахунок експерименту «Лялька Бобо» Бандура продемон­стрував, що діти засвоюють соціальну поведінку, зокрема агре­сію, на основі спостережень за поведінкою інших людей. Екс­перимент Бандури спростував ключову концепцію біхевіоризму відповідно до якої поведінка людини є результатом винагород і підкріплення.
Його підхід є сучаснішим і дотепер вважається доцільним.

пʼятниця, 18 вересня 2020 р.

Мистецтво управління часом або як усе встигати

Для того, щоб встигати все на роботі, вдома і в особистому житті, в першу чергу, варто навчитися правильно розпоряджатися своїм часом, щоб його вистачало на всі важливі сфери, тобто планувати. І планувати не тільки в голові, але і на папері. 
До того ж, варто вміти відокремлювати справді важливі і термінові справи від менш значущих, і робити це знову ж в письмовій формі. У цьому допоможе такий інструмент, як «Матриця Ейзенхауера». Сенс матриці Ейзенхауера полягає в оцінці конкретного завдання по параметрам важливості / терміновості і сортування списку справ за цим принципом в одну з чотирьох груп:
1. Термінове і важливе (квадрат А)
2. Не термінове, але важливе (квадрат В)
3. Термінове, але не важливе (квадрат
C)
4. Не термінове і не важливе (квадрат
D)
►Таким чином, розподіливши всі завдання по групах, бачимо, що потрібно робити в першу чергу (квадрат А). Зазвичай в цей квадрат вписують справи, невиконання яких загрожує наступними наслідками:
-        Зупинка на шляху до досягнення мети
-        Виникнення життєвих труднощів
-        Погіршення стану здоров'я
Ці авральні ситуації необхідно звести до мінімуму. Як? Ну, хоча б не відкладати справи з квадрату В.
►Саме в квадраті В будуть зосереджені найбільш пріоритетні завдання. Вони необхідні, але при цьому їх терміни не критичні, що дозволяє виконувати їх якісно, без зайвого поспіху.
Наприклад, в списку важливих, але не термінових справ у вас довгий час висить профілактичний огляд у стоматолога. Але в силу якихось причин (лінощі, патологічна боязнь дзижчання свердлячих інструментів і т.д, і т.п.) ваш візит постійно відкладається. І ось несподівано, негадано, захворів зуб. Та так сильно, що відвідування лікаря переходить в розряд справ важливих і термінових. Як підсумок - зіпсований настрій, зубний біль і поламані плани. Не ігноруйте справи з квадрату В, щоб уберегти себе від зайвих стресів.
До цього квадрату можна віднести: підвищення кваліфікації, заняття спортом, запланований візит до лікаря чи відпочинок
►Квадрат С – це те, що вимагає терміновості, але якщо не виконати - світ не завалиться. Проте завдання з цього квадрату буде турбувати і не давати зосередитися. Що це може бути? Та все, що завгодно. Наприклад, дзвінок друга / подруги. Відповісти треба зараз, але можна і потім передзвонити. Це і базікання в соціальних мережах, і день народження не надто близької людини, і навіть просто перегоріла лампочка в коридорі, яку бажано було б замінити.
Все це може значною мірою гальмувати виконання більш важливих завдань. Займатися такими справами треба тільки по можливості, не ставлячи їм високий пріоритет. Альтернативний варіант — делегування обов'язків, тобто переадресація виконання цих завдань на іншу людину.
►І до останнього, до квадрату D належать ті заняття, які, за великим рахунком, не приносять користі, тобто так звані «пожирачі часу»: комп'ютерна гра, зависання в соцмережах, базікання по телефону і т.д. Хоч такі справи і не приносять користі, але, що вже гріха таїти - поледарювати іноді хочеться і треба.
Але не дозволяйте таким заняттям затягнути себе в пучину неробства! Для цього можна ставити часовий ліміт: через 20 хвилин я виходжу із Facebook і починаю підготовку до уроків (прання білизни, забивання цвяхів - кому що). Ну і, звичайно, дані собі обіцянки виконуйте беззастережно.
Такий підхід допоможе вам зорієнтуватися, за що братися в першу чергу, а що може почекати.

четвер, 17 вересня 2020 р.

Онлайн-засідання обласної методичної студії для методистів психологічної служби області

Час — сьогодні найнеобхідніший ресурс у організації професійної діяльності та для досягнення життєвого успіху. Застосування спеціальних прийомів і методів, які мають загальну назву «тайм-менеджмент»у перекладі з англійської мови як «управління часом» активно обговорювалися 17 вересня 2020 р. на онлайн-засіданні обласної методичної студії для методистів, які координують діяльність психологічної служби в районі, місті та ОТГ на тему
«Тайм-менеджмент діяльності психологічної служби в умовах реформування освіти».
Надія Бабовал викладач кафедри менеджменту і методології освіти, кандидат економічних наук розкрила питання «Тайм-менеджмент – технологія підвищення ефективності використання часу». Тему «Алгоритм ефективної організації власної діяльності у часі» висвітлила Зоряна Коротюк методист, в.о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи.
Цікавим, конструктивним та змістовним був виступ «Мистецтво управління часом як інструмент особистісного росту» Надії Мерени практичного психолога навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи .
Під час проведення онлайн-заходу учасники активно спілкувалися у чаті, а також відзначили актуальність і корисність таких зустрічей.
 За підсумками роботи були вироблені рекомендації.

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

У час труднощів та обмежень ми особливо потребуємо відчуття щастя та спокою Але ніколи цього не станеться, якщо ми не навчимось любити себе...