понеділок, 30 березня 2020 р.

П А М’ Я Т К А Поведінка людини в надзвичайній ситуації


П А М Я Т К А

Поведінка людини в надзвичайній ситуації

Сьогодні кожен з нас може потрапити в ситуації, коли ми неготові прийняти несприятливі фактори навколишнього середовища, що виникають несподівано, діють інтенсивно і розраховані на тривалий час. Такі ситуації називають екстремальними (надзвичайними), тому що вони виходять за межі звичних і стають загрозою для життя. Це виникає через відсутність у людини досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі, через нехтування норм, правил безпеки, через власну легковажність та непередбачуваність.
Будь-яка екстремальна ситуація характеризується сильним страхом і відчуттям смерті, що насувається. В стані паніки відбувається гальмування великих ділянок кори головного мозку, що зумовлює зниження свідомої активності. У результаті спостерігається неадекватність мислення (знижується критичність мислення), гіперболізація небезпеки, зростають психологічні навантаження, змінюється поведінка, відбувається порушення координації рухів, знижується сприйняття і увага, з’являються емоційні реакції: емоційне напруження, тривога, стрес, панічна атака, шок і як наслідок – неврози, депресії, фобії. Як свідчить практика, лише 12-15 % осіб знають, що робити в екстремальних ситуаціях, а решта зазвичай виявляють розгубленість, панікують, плачуть або впадають у ступор.
Свідомість людини запрограмована на позитивний стан речей: «Зі мною такого ніколи не трапиться». Проте існують чинники, під впливом яких наша свідомість розпочинає сприймати певну ситуацію як екстремальну, а саме:
·     потрапляння в умови війни, аварій, катастроф;
·     загроза стихійного лиха або його настання;
·     емоціогенні впливи, що виникають у зв’язку з небезпекою для життя й здоров’я людини (новизна ситуації, її складність, неможливість прийняти рішення в зв’язку з браком інформації);
·     великі фізичні перевантаження, викликані надмірними напруженнями сили й витривалості;
·     тривале перебування у стані голоду й спраги;
·     тривале перебування в некомфортних кліматичних умовах (спека, холод, киснева недостатність);
·     вплив різних радіочастот, шумів, вібрацій.
Саме під впливом цих чинників зростає емоційне й фізичне напруження, нездатність адекватно оцінювати ситуацію й приймати рішення, швидко поширюється паніка, страх, шок. Негативні чутки, дезінформація, психічні атаки, емоційний вплив на свідомість ще більше ускладнюють ситуацію.

Тому для того, щоб зменшити ймовірність опинитися в екстремальній ситуації, збільшити шанси на збереження здоров'я та власного життя й своїх близьких, необхідно знати і дотримуватись ряд П Р А В И Л:

1.       Зберігайте спокій і розсудливість.
2.       Не втрачайте оптимізм. Оптимізм послаблює емоційне напруження.
3.       Думайте позитивно. Позитивні думки допомагають знайти правильне рішення і діяти відповідно до обставин.
4.       Спробуйте дистанціюватися від джерел тривожних новин (особливо це стосується сумнівної та непідтвердженої інформації, яка може маніпулювати людськими емоціями).
5.       Уважно слухайте, читайте компетентну і достовірну інформацію з достовірних джерел про надзвичайну ситуацію
6.        Дотримуйтесь виконання  належних професійних інструкцій.
7.       Вчіться володіти собою. Спробуйте контролювати свою поведінку та свою реакцію на все, що може спричиняти неадекватні емоції. Це допоможе реально сприйняти те, що відбувається і відповідно діяти до обставин.
8.       Не піддавайтесь паніці. Не повторюйте дій оточуючих, не оцінивши реальний стан речей.
9.       Проаналізуйте ситуацію, в якій ви опинилися, оцініть її і власні можливості, прийміть адекватне рішення та дійте.
10.  Якщо рішення прийнято, то не поспішайте його відразу реалізовувати. Дайте кілька хвилин на його усвідомлення та оцінку «правильне – неправильне рішення».
11.  Уникайте самотності, не ізольовуйтесь від рідних та близьких.
12.  Спілкуйтеся якнайчастіше, діліться із рідними та друзями своїми думками, почуттями, бажаннями.
13.  Надайте психологічну підтримку своїм близьким, станьте для них джерелом надійного захисту та турботи.
14.  Не відмовляйтесь від допомоги та опіки рідних, друзів, знайомих.
15.  Займіться улюбленим заняттям, посильною фізичною роботою, своїм хобі, своїми рідними, що допоможе відволіктися від ситуації. 
16.  Навчіться кількох релаксаційних вправ і використовуйте їх в моменти негативного емоційного напруження.
17.  Дотримуйтесь здорового сну та збалансованого харчування. Споживайте в достатній кількості воду, фрукти та овочі.
18.   Якщо ви не можете самі справитись зі своїм станом – зверніться до спеціаліста (психолога, психотерапевта, лікаря).

Пам’ятайте, що оптимісти, які сприймають навколишній світ позитивно, а також люди, які мають стійку психіку, сильну волю й навички самоконтролю, виживають в надзвичайних ситуаціях частіше й виходять із посттравматичних станів набагато швидше! Розсудливе ставлення до ситуації, уміння керувати емоціями допомагають вижити та  перемогти будь-які негаразди!

Рекомендовані джерела:
·         Потапчук Н.Д. Динаміка виникнення паніки в екстремальних  ситуаціях та особливості її подолання. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2016. Вип. 19. С. 130 – 140. Елктронне джерело: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfExtremeAndCrisisPsychology/vol19/Potapchuk.PDF
·         Поведінка людини в критичних і екстремальних ситуаціях. Електроне джерело: https://studme.com.ua/108108064153/ekologiya/povedenie_cheloveka_kriticheskih_ekstremalnyh_situatsiyah.htm

середа, 18 березня 2020 р.

Засідання експертної комісії з експертизи психологічного та соціологічного інструментарію

                               
13 березня 2020 року відбулось чергове засідання комісії з експертизи психологічного та соціологічного інструментарію, який використовується працівниками психологічних служб області в закладах освіти.


понеділок, 2 березня 2020 р.

Майстер-клас на тему «Профорієнтаційна просвіта учнівської молоді щодо формування готовності до життєвого самовизначення»



28. 02. 2020 року на базі ТОКІППО для практичних психологів закладів загальної середньої освіти був проведений майстер-клас на тему «Профорієнтаційна просвіта учнівської молоді щодо формування готовності до життєвого самовизначення», метою якого було аналіз аспектів упровадження в освітній процес інноваційних технологій розвитку здатності учнівської молоді до вибору успішної професії, планування кар’єри та формування соціально значущих життєвих компетенцій відповідно до вимог сучасного ринку праці та їх ефективність; активізація діяльності практичних психологів щодо форм і методів роботи з професійного самовизначення учнів.

На майстер-класі розглядались питання про психологічне забезпечення професійного самовизначення учнів у контексті реалізації концепції Нової української школи (Коротюк З.М., методист, в.о.завідувача НМЦ ПССР); суть профорієнтаційної просвіти в діяльності практичного психолога та його професійна компетентність (Мерена Н.М., практичний психолог НМЦПССР); роль профорієнтаційної просвіти серед молоді щодо їх професійного та особистісного самовизначення (Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР ТОКІППО); професіографування як засіб формування готовності молоді до життєвого самовизначення (Демидась С.Р., методист НМЦПССР ТОКІППО).
В практичній частині майстер-класу була проведена симуляційна гра «Ринок праці», в якій учасники мали можливість взяти участь в діяльності, подібній до купування та продажу продуктів на вільному ринку. За допомогою цієї гри учасники зрозуміли важливість особистісних якостей в професійній діяльності системи «Людина-людина», а також формували здібності ведення переговорів та вміння бути гнучкими в умовах реформувань.
Практичні психологи активно брали участь у грі, під час якої обмінювались думками та враженнями, відпрацьовували навички співпраці команди профорієнтаційної просвіти.
На майстер-класі панувала дружня і позитивна атмосфера. Учасники підвели підсумки та виробили рекомендації щодо подальшої діяльності в даному напрямку.