18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

           18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом був започаткований Європейський День боротьби з торгівлею людьми, метою якого - висвітлення проблеми та підвищення рівня обізнаності населення щодо явища торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, необхідність об’єднання зусиль громадськості для протидії цьому явищу, візуалізації проблеми на глобальному рівні, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції, в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти. Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

Проблема торгівлі людьми набула особливої гостроти, коли рф незаконно почала окуповувати території України. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, які вимушені покинути Україну, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас і чоловіки, які залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.

Торгівля людьми є однією з найбільш швидко зростаючих форм організованої злочинності у світі і негативно впливає на суспільство і кожну особистість зокрема. Причини, чому ця проблема є настільки актуальною:

• Глобалізація: зростання міжнародної міграції та глобалізація створюють сприятливі умови для діяльності злочинних угруповань, які займаються торгівлею людьми.

• Соціальна нерівність: бідність, безробіття та соціальна нерівність збільшують вразливість людей до потрапляння в пастки торгівлі людьми.

• Конфлікти та катастрофи: війни, природні катастрофи та політичні кризи створюють умови для масового переміщення населення, що робить людей більш вразливими до експлуатації.

• Потреба в дешевій робочій силі: деякі галузі економіки, такі як сільське господарство, будівництво та секс-індустрія, мають потребу в дешевій робочій силі, що створює попит на жертв торгівлі людьми.

Визначення торгівлі людьми міститься в Протоколі ООН про попередження та припинення торгівлі людьми, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності:

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми – сучасна протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, яка торкається людей незалежно від їхнього віку, статі, рівня освіти, національності чи соціального статусу. Форми експлуатації можуть бути різноманітними, включаючи сексуальну експлуатацію, примусову працю, вилучення органів, жебракування та інші. 

Ця діяльність є другою за величиною після торгівлі наркотиками і найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі поряд з незаконною торгівлею зброєю.

Кожен другий українець (59%) ризикує постраждати від експлуатації, будучи готовим погодитися хоча б на одну ризиковану пропозицію за кордоном чи в Україні, про що свідчить опитування, проведене на замовлення МОМ.

Існує чимало різноманітних видів експлуатації: сексуальна, трудова, економічна, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу та інші.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

Ø  вербування, перевезення, передача, продаж;

Ø  усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;

Ø  використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією;

Ø  використання у військових конфліктах;

Ø  залучення до злочинної діяльності;

Ø  трансплантація чи насильницьке донорство;

Ø  рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;

Ø  залучення в боргову кабалу;

Ø  використання шантажу, погроз, насильства.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

Ø  забрали паспорт або інші документи;

Ø  позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

Ø  пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;

Ø  погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;

Ø  за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;

Ø  примушували відпрацьовувати вигадані борги;

Ø  працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;

Ø  людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;

Ø  примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;

Ø  попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо.

Однак, найбільш уразливою до торгівлі людьми є діти без супроводу або діти, розлучені із сім’єю, діти-сироти, бездоглядні, жінки, особи з інвалідністю, особи похилого віку та особи, які вже колись раніше потрапляли у ситуацію торгівлі людьми. Крім того у групу ризику частіше можуть потрапити: безробітні люди працездатного віку; жителі сільської місцевості; люди, які мають низький рівень доходів;  особи, що працюють за кордоном нелегально; особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни; люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів; особи, які працюють у сфері розваг тощо.

Існує ряд ознак, які можуть вказувати на те, що людина може бути жертвою торгівлі людьми:

• Людина живе в ізоляції, не має документів, не може вільно пересуватися.

• Людина працює за дуже низьку зарплату або взагалі не отримує плату.

• Людина зазнає фізичного, психологічного або сексуального насильства.

• Людина не має можливості залишити роботу або місце проживання.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні!

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років. Особам, які постраждали від торгівлі людьми, українським законодавством гарантується одноразова матеріальна допомога та комплексна допомога (психологічна, медична, правова, допомога у працевлаштуванні тощо), виходячи з їхніх особистих потреб.

Проблема торгівлі людьми потребує впровадження просвітницько-профілактичних заходів з підвищення рівня правової свідомості всіх учасників освітнього процесу з питань запобігання торгівлі людьми, формування навичок безпечної поведінки здобувачів освіти під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантного ставлення до постраждалих від торгівлі людьми та експлуатації, формування інформаційної обізнаності щодо послуг працевлаштування, про ризики експлуатації.

З метою підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу у питаннях протидії торгівлі людьми, соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми, фахівці психологічної служби можуть скористатися інформаційними ресурсами, які розміщені за посиланнями: http://surl.li/kauto , http://surl.li/kopjmg; http://surl.li/lqeqsc; http://surl.li/gaxsnt; http://surl.li/njrdaj ; http://surl.li/jzpenh; http://surl.li/ggtxhs; http://surl.li/xbjrzw; http://surl.li/wqamqb; http://surl.li/qdvhbn ; http://surl.li/kopjmg. 

Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

102 – поліція;

0 800 500 202 (безкоштовні дзвінки) - «гаряча лінія» національної поліції україни

1547 – Національнгаряча лінія з протидії торгівлі людьми;

527 або 0-800-505-501 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та нелегальній міграції;

772 - Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-України»;

112 – служба екстреної допомоги в ЄС;

7333 - Перша національна лінія довіри для попередження суїциду;

0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія з питань захисту прав дітей

Messenger@childhotline.ukraine

Instagram@childhotline_ua 

Telegram@CHL116111.

044 238 16 57 (цілодобово) - гаряча лінія міністерства закордонних справ україни;

(044) 255 76 75 - «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини;

+38 (0352) 52-39-52«Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та нелегал.

0-800-300-155 - гаряча лінія Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ за підтримкою;

(044) 374 37 85 - Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України.

0-800 500 21 80 - Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон Довіри»

7333 - Національна цілодобова лінія з питань запобігання суїцидів та профілактики психічного здоров’я «Lifeline Ukraine»

0 800 505 085 - цілодобова лінія психологічної допомоги для учасників АТО (ООС) та членів їх сімей

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном:

1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою).

2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112

Кожен може внести свій вклад у боротьбу з торгівлею людьми:

• Поширювати інформацію серед близьких, знайомих, друзів про проблему торгівлі людьми та про те, як її розпізнати.

• Підтримувати організації, які борються з торгівлею людьми: долучатись до волонтерської діяльності або робити пожертвування.

·         Звертатися до правоохоронних органів, якщо ви підозрюєте, що хтось може бути жертвою торгівлі людьми.

·         Бути обережним при пошуку роботи за кордоном: перевіряйте інформацію про роботодавців, не погоджуйтесь на сумнівні пропозиції.

Під час здійснення просвітницької діяльності можуть бути корисними зазначені матеріали.

«Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв'язку з війною в Україні та гуманітарною кризою». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/62a84079a9a8a213818294.pdf

Лист МОН від 13.05.2022 № 1/5119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/627e0ec2e95d9394132290.pdf

Лист МОН від 25.03.2022 № 1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії». URL: file:///C:/Users/204/Downloads/62441f5b0e0ca434958796.pdf

Закон України від 16.11.2022 № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text

Розпорядження КМУ від 02.06.2023 № 496-р «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-derzhavnoi-tsilovoi-sotsialnoipro-a496r

Розпорядження КМУ від 24.02.2023 № 174-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D1%80#Text

Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/2022/Vykhovna.robota/30.03.22/Lyst.MON-1.3737-22.vid.29.03.2022-Pro.zabezp.psykholoh.suprovodu.uchasn.osv.protsesu.pdf

Відеоматеріали:

Про торгівлю людьми:

https://www.youtube.com/watch?v=Ci4LraiZcDw&t=66s

https://www.youtube.com/watch?v=gx4uj430LmE&t=17s

Протидія торгівлі людьми https://www.youtube.com/watch?v=7Mdp-Rfkoa0

Торгівля людьми: чи зросла кількість злочинів під час повномасштабної війни https://www.youtube.com/watch?v=_n5FdGliS8U

Торгівля людьми: Як не стати жертвою та де шукати захист https://www.youtube.com/watch?v=iHnYKqHM1GM

Як не стати жертвою торгівлі людьми під час війни | Прифронтове інтерв'ю  https://www.youtube.com/watch?v=aX9n5nKMbWo

Відеопрезентація «Ні – торгівлі людьми» https://www.facebook.com/watch/?v=1405510533180178

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми:

https://www.youtube.com/watch?v=LTawVsNY70Y&t=32s (про дату 18 жовтня)

https://www.youtube.com/watch?v=P-Dwh-D0ukw&t=10s (розглядається ситуації щодо факторів потрапляння в торгівлю)

10 фільмів про торгівлю людьми. Знай більше! Розкажи іншим! Живи безпечно! https://springofhope.org.ua/publications/10-fil-miv-pro-torhivliu-liud-my-znay-bil-she-rozkazhy-inshym-zhyvy-bezpechno/

Торгівля людьми – грубе порушення прав людини!

Кожна людина має право на свободу і гідність.

Тільки разом ми можемо подолати цю проблему!

Наказ про Конкурс авторських програм "Нові технології у новій школі" у номінації "Розвивальні програми"

 

Вітання соціальних педагогів з професійним святом

 

Про проведення практикуму для практичних психологів ЗДО

 
26 вересня 2024 року на базі електронного сервісу Google Meet був проведений онлайн практикум для практичних психологів закладів дошкільної освіти на тему «Особливості психологічної допомоги дітям дошкільного віку із тривожністю та страхами».

Захід підготовлений та проведений методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО Надією Мереною.

Метою практикуму було ознайомити учасників із системою роботи та практичними прийомами психопрофілактики та психокорекції тривожних станів та страхів дітей дошкільного віку; удосконалити професійні навички практичного психолога щодо використання методів корекції та підтримки емоційно нестабільних дітей для їх ефективної взаємодії з оточуючими та вміння регулювати емоційні стани й поведінку в стресових ситуаціях.

Роботу заходу розпочала Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО з актуальним питанням «Алгоритм діяльності практичного психолога ЗДО з подолання проблеми тривожності та страхів дошкільників».

Систему роботи психолога з дітьми в сім’ї щодо профілактики страху та зняття емоційної напруженості розкрила Ярослава Слабик, практичний психолог ЗДО (я/с) «Сонечко» смт.Козова, через пропрацюваня різноманітних вправ, ігор та технік із учасниками практикуму.

Олена Коритко, практичний психолог ДНЗ №7, м.Чортків, окреслила питання психокорекційної діяльності фахівців психологічної служби зі зниження тривожності та страхів у дітей середнього та старшого дошкільного віку.

В ході роботи учасники підвищували практичні вміння щодо створення емоційно-розвиваючого простору дошкільників та корекції їхнього емоційного розвитку, пропрацьовували прийоми й методи профілактики та корекції в дошкільника тривожних станів, заниженої самооцінки, невпевненості у власних силах. Наголошувалось на   важливості впливу стилю родинного виховання на формування емоційного розвитку та особистості дитини, на налагодженні здорової взаємодії батьків з дітьми.

Під час практикуму всі учасники були позитивно налаштовані на роботу, активно працювали та охоче ділились своїми думками.

Сподіваємось, що учасникам практикуму стане в нагоді  отриманий досвід під час заходу, який вони зможуть застосовувати в особистому житті та професійній діяльності. 

Дякуємо усім за активну участь та співпрацю!

 

Про супервізійну зустріч для соціальних педагогів закладів освіти

Війна та агресивні воєнні дії несподівано увірвались у мирне життя дітей, що призвело до безлічі кризових ситуацій, які викликали сильні негативні емоційні переживання та реакції з якими неможливо самостійно впоратися. Це зумовлює необхідність застосування ефективних методів допомоги в умовах посттравми, зокрема методів інтервенції, які є ефективними способами протидіяти таким викликам.

24 вересня 2024 року в ТОКІППО в онлайн-форматі була проведена супервізійна зустріч для соціальних педагогів освітніх закладів «Ефективні методи інтервенції в роботі соціального педагога з учасниками освітнього простору». Мета заходу: ознайомити учасників з ключовими принципами інтервенції; проаналізувати основні техніки інтервенції в роботі соціального педагога та можливостями їх практичного використання в закладі освіти; відпрацювати професійні навички підбору та застосування інтервентних технік для вирішення поведінкових проблем в учасників освітнього процесу.
Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук, у своєму виступі «Кризова інтервенція як первинний етап надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу» зосередила увагу на розкритті поняття «інтервенція», принципи і основні стадії кризової та профілактичної інтервенції.
Методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи Надія Мерена розповіла про когнітивно-поведінкові методи у роботі фахівця психологічної служби для керування емоційним станом та поведінкою у складних життєвих ситуаціях.
Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи та організатор зустрічі, презентувала учасникам практичну валізу «Використання інтервентних технік та методів у роботі соціального педагога для надання професійних послуг учасникам освітнього процесу».
Під час заходу соціальні педагоги пропрацювали запропоновані когнітивно-поведінкові техніки: техніку поведінкової активації, техніку формулювання, техніку «Навички вирішення проблем», переглянули відео-матеріали щодо використання інтервентних методів у роботі фахівця психологічної служби із дисфункційними думками.

Соціальні педагоги впродовж супервізії підтримували зворотній зв'язок, активно комунікували та обмінювались думками і враженнями від вправ, зазначали важливість отримання нових знань та практичних навичок з даної теми. 
Щиро дякую доповідачам та учасникам заходу за продуктивну роботу та позитивну атмосферу.
Матеріали заходу будуть розміщені на блозі Світлани Ярмолицької у рубриці «Соціальний педагог» https://yarmolytska.blogspot.com/p/blog-page_43.html .

Про проведення серпневої методичної студії

 

20 серпня 2024 р. працівниками навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи організовано і проведено методичну студію (офлайн) для працівників психологічної служби області «Особливості діяльності працівників психологічної служби освітніх закладів у 2024/2025 н.р. в реаліях сьогодення».

Модератором заходу була Зоряна Коротюк, в.о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО, яка його відкрила і налаштувала учасників на роботу.

План роботи методичної студії об’єднував чотири блоки: науково-теоретичний, методичний, психологічний кейс та дискусійний діалог.

Роботу науково-методичного блоку розпочала Тетяна Магера, в.о. заступника директора інституту з науково-педагогічної та виховної роботи ТОКІППО з актуального питання «Формування національної свідомості та громадянської позиції учасників освітнього процесу в контексті українських культурних цінностей».

Оксана Жизномірська, канд.псих.наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, у своїй доповіді зосередила увагу на особистості працівника психологічної служби в контексті освітніх змін.

Оксана Городецька, доцент кафедри менеджменту та методології освіти ТОКІППО, кандидат педагогічних наук розкрила питання «Медіаграмотність як спосіб збереження психічного здоров’я особистості».

Методичний блок розпочався з питання «Пріоритетні напрямки діяльності працівників психологічної служби системи освіти 2024/2025 н.р.», доповідачем якого була Зоряна Коротюк.

Про організацію та зміст роботи соціального педагога закладу освіти з підтримки та супроводу учасників освітнього процесу наголосила Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО.

Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО окреслила питання щодо ролі і функцій практичного психолога дошкільного закладу у контексті сьогодення.

В рамках психологічного кейсу учасники заходу працювали по групах, опрацьовуючи ситуації з питань надання психологічної підтримки та допомоги дітям і дорослим під час війни. Під супроводом методистів навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО на завершення даного блоку було вироблено практичні навички та підготовлено рекомендації.

Захід завершився дискусійним діалогом. Учасники мали можливість ділитись досвідом, обговорювати актуальні питання та отримати консультації з професійних питань.

Під час заходу усі учасники були активними та відкритими, висловлювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної діяльності працівників психологічної служби в цьому навчальному році.

Висловлювали щирі подяки про актуальність і корисність таких зустрічей.

Ми дякуємо усім за участь та співпрацю задля перемоги.

Все буде Україна!

До нових зустрічей!